Вчена Рада ННІПЕіМ ім. Г.Е.Вейнштейна

new. Склад Вченої Ради ННІПЕіМ ім. Г.Е.Вейнштейна станом на 01.01.2023 р.

 

Протоколи Вченої Ради.

Протокол №1 от 17.09.18

Протокол №2 от 12.10.18

Протокол №3 от 30.10.18

Протокол №4 от 30.11.18

Протокол № 6 від 14.02.2019

Протокол № 7 від 26.03.2019

Протокол № 8 від 23.04.2019

Протокол № 9 від 28.05.2019

Протокол № 10 від 21.06.2019

Протокол № 1 від 03.09.2019

Протокол № 2 від 26.09.2019

Протокол № 3 від 25.10.2019

Протокол № 4 від 28.11.2019

Протокол № 5 від 26.12.2019

Протокол № 6 від 26.02.2020




Звіт про проведення VI Міжнародної науково-практичної конференції «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття»

 

  1. Назва ВНЗ

Одеська національна академія харчових технологій

  1. Назва заходу, порядковий номер за Планом МОН України

Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття».

  1. Адреса закладу, на базі якого проведено захід

Вул. Канатна, 112, м. Одеса, 65039

  1. Дата проведення

11 – 13 жовтня 2018 р.

  1. Співорганізатори:

Міністерство освіти і науки України

  1. Кількість учасників, в т.ч. іногородніх

143 учасника, в т.ч. іногородніх – 43, з них – іноземців: 38 (Польща (4 особи), Республіка Білорусь (11 осіб), Румунія (3 особи), Болгарія (2 особи), Сербія (2 особи), Молдова (1 особа), Азербайджан (1 особа), Росія (1 особа), Туркменістан (1 особа), Туреччина (1 особа), Лівія (1 особа), Швейцарія (1 особа), Ліван (1 особа), Індія (1 особа), Єгипет (1 особа), Ангола (1 особа), Алжир (1 особа), Сирія (1 особа), Китай (1 особа), Німеччина (1 особа), США (1 особа))

  1. Перелік навчальних закладів і інших установ та організацій, які брали участь у конференції

Україна:

– Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси

– Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

– Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, м. Харків

– Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя

– ТОВ «Центр технологічних ініціатив», м. Суми

– Торговий Дім «Дельта Вілмар», м. Одеса

– Європейська асоціація по логістиці, м. Одеса

– InMarketing, м. Одеса

– Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

– Одеський національний економічний університет, м. Одеса

– Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса

– Одеський технічний коледж, м. Одеса

– Механіко – технологічний коледж, м. Одеса

– Коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу, м. Одеса

Інші держави:

  • Педагогічний Університет, м. Краків, Польща
  • Політехніка Свєнтокшиська, м. Свєнтокшин, Польща
  • Академія техніко-гуманітарна, м. Бєльсько-Бялей, Польща
  • Гомельський державний технічний університет ім. П. О. Сухого, м. Гомель, Республіка Білорусь
  • Республіканське наручне унітарне підприємство «Інститут системних досліджень в АПК Національної академії наук Білорусі», м. Мінськ, Республіка Білорусь
  • Центр бессарабських болгар в Болгарії, м. Софія, Болгарія
  • Міжнародний форум «Болгарська спадщина», м. Софія, Болгарія
  • Університет «Union – Nikola Tesla», м. Белград, Сербія
  • Mittendrid boutique Hotel Berlin, м. Берлін, Німеччина
  • House Main, м. Маин, США
  1. Програма конференції

Додається

  1. Підсумкові документи конференції

Збірник тез за матеріалами VI Міжнародної науково-практичної конференції «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття», в електронному вигляді – додається.

  1. Резолюція, рекомендації, рішення:

На пленарних засіданнях конференції відбувся обмін думками з обговорюваної проблеми представників різних наукових шкіл з Румунії, Польщі, Республіки Білорусь, МолдовиБолгарії, Сербії, Азербайджану, Росії, Туркменістану, Туреччини, Лівії, Швейцарії, Лівану, Індії, Єгипту, Анголи, Алжиру, Сирії, Китаю, Німеччини, США та міст України. На підставі виступів учасників конференції та стендових доповідей можна зробити певні узагальнення, які мають наукову актуальність та практичне значення. А саме:

  1. Ключове завдання інноваційної бізнес-екосистеми – створити інноваційно-сприятливе середовище для розвитку підприємств на інноваційній основі. Важливою умовою формування і забезпечення інноваційної активності такого середовища є сукупність відповідних ресурсів: інтелектуальних (патенти, ліцензії тощо); матеріальних (устаткування, дослідно-приладова база, площі та ін.); фінансових (власні, позикові, інвестиційні та ін.); людських (лідери-новатори, креативний персонал тощо); інфраструктурних (відділи інноваційного маркетингу, нової продукції, патентно-правовий, інформаційний і т. п.). Для формування повноцінної моделі інноваційної екосистеми важливо формувати і розвивати мережеву систему взаємодії на основі цифрових технологій. Необхідно формувати інноваційну культуру, що включає дух динаміки, новаторства, колективної зацікавленості у здійснюваних інноваційних проектах.
  2. В області виробництва однієї з найбільш ефективних організаційних форм, що сприяють взаємодії великих і дрібних партнерів є контрактна система. Вона являє собою довгострокові договірні відносини в сфері постачання між великим підприємством і безліччю дрібних, які працюють на основі подетальної, технологічної, модульної, функціональної спеціалізації. Контракт оформлюється у вигляді чіткої домовленості про якість товарів і обслуговування, ціни, терміни та обсяги поставок. Основою для довгострокових контрактів служить перспективний план розвитку виробництва.
  3. Сучасне землекористування можна представити у вигляді надзвичайного блоку у системі соціально-економічних відносин через специфіку землі як своєрідної категорії власності й виняткового виду нерухомості. Набуваючи в умовах ринку властивостей товару, земля вирізняється від інших груп товарів і категорій нерухомості двома принциповими особливостями. Перша полягає в тому, що цей ресурс розміщується в просторі і його не можна фізично вилучити звідти.
  4. Найбільший вплив на загальний обсяг підтримки виробників здійснює підтримка ринкових цін. Лише ця складова отримувала негативні значення, що і вплинуло на загальний обсяг підтримки. Таким чином, можна стверджувати, що складна ситуація у підтримці аграріїв в Україні, пов’язана не стільки з обсягами та структурою прямої бюджетної підтримки та податковими пільгами, скільки з неспроможністю держави забезпечити підтримку ринкових цін. Регуляторні заходи повинні були спрямовуватися на вирішення проблеми підтримки ринкового балансу між попитом та пропозицією. В реальності вони спрямовувалися на вирішення тимчасових проблем.
  5. До оцінки споживаних відтворюваних природних ресурсів необхідно включати витрати не тільки до розвідки і добуванню, а й диференціальний доход, одержаний від їх експлуатації, абсолютну, монопольну ренту, витрати, спрямовані на запобігання шкоди середовищу. Якщо ж знищенню (видобутку) підлягає не відтворювані ресурси, то в оцінку необхідно включати витрати на їх замінники.
  6. Доцільно на рівні окремого підприємства здійснювати облік як кількісних, так і якісних показників, які потрібні для розрахунку виробничого потенціалу. Виходячи із мети, яка стоїть перед підприємством зараз, здійснюється оцінка наявного виробничого потенціалу та наявних резервів його підвищення. У випадку істотної зміни стратегічної мети діяльності підприємства, стану зовнішнього середовища, можлива зміна методики оцінки наявного виробничого потенціалу. Відповідно є доцільним перерахунок узагальнюючих показників за минулі періоди й розрахунок резервів підвищення виробничого потенціалу. Це дає можливість здійснювати оцінку потенціалу у динаміці при зміні умов зовнішнього середовища та стратегічних цілей діяльності.
  7. Регулювання важливо розглядати не тільки як об’єктивний процес організації відтворювального процесу, а як систему. Такий підхід дозволить на державному рівні вирішувати виникаючі завдання в процесі відтворення суспільного капіталу. Викладене означає, що, державне регулювання і підтримка розвитку зернової галузі повинні: по-перше, сприяти рентабельною організації зернового виробництва, шляхом забезпечення необхідних соціально-економічних та політичних умов; по-друге, сприяти збереженню принципу ринкового ціноутворення на ринку зернових.
  8. Підходи до оцінки майна підприємства доповнюють один одного. Складність застосування певного методичного підходу, пов’язана з відсутністю чи недостовірністю інформації, що є необхідною для здійснення оцінки, тому окремі науковці пропонують недоліки одного підходу подолати шляхом комплексного використання різних методів оцінки, що в кінцевому випадку дасть можливість отримати найбільш достовірний результат.

Зважаючи на зазначене, конференція вважає, що основними напрямами удосконалення економічних та соціальних аспектів розвитку підприємств України є:

— підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції, доведення рівня споживання населенням харчових продуктів до науково обґрунтованих норм;

— прискорення технічної і технологічної модернізації підприємств харчової промисловості;

— створення умов для запровадження систем якості та екологічності продуктів харчування;

— створення сприятливих умов для функціонування інтегрованих об’єднань на усіх рівнях;

— розроблення нормативно-правової бази з питань сертифікації, контролю за виробництвом та обігом сільськогосподарських і харчових органічних продуктів в умовах євроінтеграції;

— сприяння розробленню та запровадженню у виробництво інноваційних технологій вирощування сільськогосподарської продукції.

Вирішення цих завдань значною мірою залежатиме від плідної співпраці науковців, персоналу підприємств, представників органів публічної влади та громадських організацій.