День пам’яті Фелікса Зосимовича Мардаровського.

Мардаровский

20 квітня 2016 року в рамках 76-ї науково-викладацької конференції на кафедрі менеджменту і логістики пройшов День пам’яті Фелікса Зосимовича Мардаровського. У цей день зібралися викладачі, його учні, щоб сказати про свого вчителя добрі слова. На день пам’яті прийшли Карпінська А.В., Єрохіна Т.В., Брайко М.Г. Голодонюк О.М. Відкрив засідання зав. каф. менеджменту і логістики проф. Савенко І.І. Декан факультету менеджменту, маркетингу і логістики зазначила, що до сих пір пам’ятає слушні поради і мудрі думки Фелікса Зосимовича. І на змаганнях, в яких наші студенти брали участь була команда під назвою «Діти Фелікса»

Карпінська Ганна Володимирівна розповіла про життєвий шлях Фелікса Зосимовича і, зокрема, що близько 30 років на кафедрі Організації підприємств працював доктор економічних наук, професор, академік Мардаровскій Фелікс Зосімович.

Мардаровскій Фелікс Зосімович народився 24 вересня 1926 року в містечку Великий Устюг Вологодської області. Однак своїм рідним містом він вважав Ленінград, місто в якому Фелікс Зосімович провів і щасливі і тривожні роки свого дитинства і юності. Мирне життя сім’ї Мардаровскіх  була перервана Великою Вітчизняною війною. У 1943 році Фелікс Зосімович разом з сестрою і мамою був евакуйований з Ленінграда на Урал. Батько Фелікса Зосимовича помер від голоду в період блокади Ленінграда будучи керівником тресту їдалень і ресторанів. У 1944 році Фелікса Зосимовича призвали до армії і він потрапив у війська зв’язку. Зі своїм полком він звільняв Україну і брав участь у взятті Будапешта. Після війни полк дислокувався в Одесі. З тих пір Одеса стала його рідним містом. Тут він зустрів свою другу половину, тут народилися і виросли його діти, онуки і правнуки, тут він досяг успіхів у науковій діяльності. В Одесі він закінчив вечірню школу, а в 1952 році в званні старшини вступив до Ленінградської Червонопрапорну інженерну академію зв’язку, яку закінчив в 1957 році. У 1961 Фелікс Зосімович демобілізувався і повернувся в Одесу, де влаштувався на роботу в радіологічну лабораторію НДІ «Харчопромавтоматика». У цьому інституті він пройшов шлях від рядового інженера до керівника відділення, тут він сформувався як учений і організатор наукових досліджень. Уже в ті роки він відрізнявся науковою інтуїцією, умінням об’єднувати навколо себе ентузіастів, творчих людей. Ці риси спонукали його до зміни сфери своїх наукових інтересів. У ті роки зароджувалося новий напрямок прикладних досліджень – проектування АСУ для підприємств харчової промисловості. Під його керівництвом були спроектовані АСУ – Хліб для управління хлібопекарської промисловості Москви і Ленінграда, АСУ – Вино для Московського міжреспубліканського винзаводу. Прагнення до наукових звань привело його в ОТІПП ім. Ломоносова, де в 1973 році він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. З 1976 року Фелікс Зосімович перейшов на роботу на кафедру організації підприємств. Його зусиллями на кафедрі було поставлено викладання таких дисциплін як АСУ, НОУ, Менеджмент. У 1980 році він отримав звання доцента. У 1992 році в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України захистив докторську дисертацію присвячену актуальним і донині проблем узгодження в системах управління підприємств харчової промисловості. У 1994 році отримав звання професора, в 1997 році звання академіка Української академії економічної кібернетики. Фелікс Зосімович опублікував понад 155 наукових праць і близько 50 навчально-методичних посібників для студентів. Під його керівництвом було захищено 6 кандидатських дисертацій і дві докторські. Він був членом вчених спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України та Одеському Національному Економічному Університеті. До цього дня наукові співробітники, викладачі та здобувачі з глибокою повагою і шаною зберігають пам’ять про нього.

Для студентів Фелікс Зосімович був носієм широкого спектру знань. Для аспірантів і докторантів – людиною уміючою обгрунтовано формувати актуальні напрямки майбутніх наукових тем дисертаційних досліджень. Для колег – він був людиною честі, порядності, делікатності, чуйності і ерудиції. Душею і совістю колективу. Людиною до якого зверталися з проханнями і бажанням почути його думку з усіляким життєвих ситуацій. Фелікс Зосімович був і назавжди залишиться учителем, наставником, натхненником, маестро душі і світогляду його учнів. Вічна і світла пам’ять Вам, Фелікс Зосімович!

Колектив кафедри менеджменту і логістики ОНАХТ

Автор статті: Л.Є. Леонова